Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала.
Зазу́ля, -лі, ж. = зозуля. Употребляется также какъ названіе коровы. — жиді́вська. пт. удодъ. Ум. зазу́ленька, зазу́лька.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. 2) Пирогъ.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
Призвести Cм. призводити.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш?
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. 2) Нищая. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. б) Также овчина съ такихъ овецъ.
Тайно нар. = таємно.
