Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидь! II

Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДЬ! II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДЬ! II"
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, — одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Зави́сти Cм. зависати.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.
Підлити Cм. підливати.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2. Сим. 149.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДЬ! II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.