Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Друка́рня, -ні, ж. Типографія. Позбірав, що було у мене писаного по нашому... одніс у друкарню, — от вам і книжка. Ось нехай лиха Господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові, тогді ми позаводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, — піднімемо Вкраїну вгору. А при школах споружалися друкарні, щоб і книжками свою віру боронити, а унію і католицтво зневажати.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Пороскудлуватися, -луємося, -єтеся, гл. Растрепать себѣ волосы (о многихъ). Ото як ви пороскудлувались! Поросчісуйтесь гладенько.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
