Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббурдюжитися

Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ. Херс.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. ІІ. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. І. 83.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Наректи́ Cм. нарікати.
Несправний, -а, -е. Неаккуратный, неисправный.
Обдарити Cм. обдаряти.
Потайки нар. = потай. Н. Вол. у.
Путь-путь! Ii меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББУРДЮЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.