Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббурдюжитися

Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
'Б II. Cм. об.
Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить. Кіев. г.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Потрудити, -джу́, -диш, гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили. Алв. 104.
Тріп I меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББУРДЮЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.