Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббурдюжитися

Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Панія, -нії, ж. = пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. панійка. Рудч. Ск. І. 83.
Півтретя числ. Два съ половиной. Ком. І. 25.
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Прач, -ча, м. = праник. Козел. у., Н. Вол. у. Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Мет. 227. Ум. прачик.
Сивина, -ни, ж. = сивизна. Грин. III. 651. Не сивина на світі правду творить. К. Іов. 70.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці. Левиц. Пов. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББУРДЮЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.