Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббурдюжитися

Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.
Виголосити Cм. виголошувати.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Ном. № 5880. Крякнула ворона на ввесь рот. Стор. І. 15. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. ЗОЮР. II. 244. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться. МВ. ІІ. 134.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло. Борз. у.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Драг. 5. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан. Драг. 47.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть. Гол. 35, 36. 39. Шух. І. 147.
Чорнопірка, -ки, ж. Птица съ черными перьями. Ум. чорнопірочка. Чуб. V. 459. Ой галочки-чорнопірочки круту гору вкрили. Н. п.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББУРДЮЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.