Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обважнити

Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЖНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВАЖНИТИ"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Воскрешати, -шаю, -єш, сов. в. воскресити, -шу, -сиш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає. Ном. стр. 291, № 44.
Зага́кливий, -а, -е. Заикающійся. Вх. Зн. 238.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря. Мир. Пов. І. 145.
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВАЖНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.