Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне.
Вітцевий, -а, -е. = батьків.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. Та й сам, бачу, степовик.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка.
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ.
