Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббризкати

ОббризкатиCм. оббризкувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРИЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББРИЗКАТИ"
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Обкусати Cм. обкушувати.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками. Kolb. І. 48, 49.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББРИЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.