Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббілувати

Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББІЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББІЛУВАТИ"
Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Милосе́рдя, -дя, с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Оглашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. огласи́тися, -шуся, -сишся, гл. = оголо́шуватися, оголоситися. Огласився дуже жіночий плач, народ загомонів. Стор. І. 253.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Уюк, -ка, м. = в'юк. Вас. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББІЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.