Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець.
Зорениця, -ці, ж. = зориця.
Покора, -ри, ж. Покорность, смиреніе. Цнота і покора не має місця у панського двора. Що питали, на все одмовляв з покорою.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта.
Розслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Cм. кушка 1.
Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хи-хи-хи! зареготавсь о. Хведор.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав.
