Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив.
3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. б) — пільське. Echium vulgare.
Каса, -си, ж. Касса.
Облестити Cм. облещувати.
Огарь, -рю, м.
1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався.
2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Cм. овід.
3) Порода утокъ.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему.
