Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбовий

Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБОВИЙ"
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Волосінь, -ні, ж. 1) Конскій волосъ. 2) Леса изъ конскаго волоса. 3) Болѣе длинныя нити овечьей шерсти, изъ которыхъ получаются сравнительно тонкія нити. В мене плахта з волосіні. Н. п.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Задрі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. задрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться грязью. Оце я поки до вас дійшла, так здорово задріпалася. Коли ж грязько дуже на дворі. Екатер. у.
Підробити, -ся. Cм. підроблювати, -ся.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Рострудити, -джу, -диш, гл. Раздавить, наѣхавъ. Мою сестру коні рострудили. Лебед. у.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Чуб. V. 1123. Ум. скоринка, скориночка. Чуб. V. 583.
Чортовиння, -ня, с. 1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260. 2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.