Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбувати

Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБУВАТИ"
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Підметець, -тця, м. 1) Ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Укорити Cм. укоряти.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.