Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбувати

Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБУВАТИ"
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Воспитатися, -таюся, -єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися. Ромен. у.
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Ладно нар. 1) Въ согласіи, въ ладу. 2) Красиво. 3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Ладно марш вигравші. Гол. III. 110. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько. Мнж. 34.
Незлостиво нар. Незлобно.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Повеселішати, -шаю, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало. МВ. І. 9.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.