Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скаржити

Скаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРЖИТИ"
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Рокотати, -чу́, -чеш, рокоті́ти, -чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас. Стор. II. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.