Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівня

Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Дужість, -жости, ж. 1) Сила, мощь. 2) Здоровье.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.