Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівня

Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Барки, -ків, м. мн. 1) Плечи. 2) взяти за барки. Взять за грудь (во время драки).
Да́льній, -я, -є. Дальній, отдаленный. Та болить серце й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальні печери. Левиц. Пов. 348.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075. 5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи). 6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл. 1) Обирать, обобрать. 2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Чуб. V. 653. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали. АД. І. 118. 3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Чуб. V. 1014. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Ном. № 7908. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Мнж. 87. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала. Грин. III. 161.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Роспечатувати, -тую, -єш, сов. в. роспечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала. Котл. Ен. VI. 8.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.