Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівниця

Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЦЯ"
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae. Лв. 99.
До́йна прил. = дійна.
Запина́ло, -ла, с. 1) Все то, чѣмъ можно завѣситься, закрыться, напримѣръ, платокъ. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшонъ у монахинь. Рудч. Чп. 248.
Надвози́ти 2, -вожу́, -везе́ш, гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Ростратити, -ся. Cм. рострачувати, -ся.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.