Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівниця

Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЦЯ"
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. високоповажний добродію! Милостивый Государь!
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, дру́жонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.
Започа́ти Cм. започинати.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.