Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча.
Дострига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Парост, -та, м.
1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного.
2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Ум. паросток, паросточок.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула.
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Серга, -ги, ж. Серьга. Я тобі стьожок, серьог, намиста доброго нанесу.
2) Кольцо, прикрѣпляющее косу къ рукояткѣ. Ум. сере́жка, сережечка.
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
