Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя?
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
За́вертень, -тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Нічим вовкові блювати, так завертнями.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Підкуп, -пу, м. Подкупъ.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть.
Хая, хаї, ж. Довольная, спокойная жизнь. По за ним, то й. тобі хая буде.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. 4) — боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Ум. хме́лик.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
