Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептуня

Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУНЯ"
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Краєчка, -ки, ж. Ум. отъ крайка.
Назбіга́тися 2, -га́юся, -єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу. Рудч. Ск. II. 13.
Опускати, -каю, -єш, сов. в. опустити, опущу, -стиш, гл. 1) Опускать, опустить. Як зачали Бондарівну у гроб опускати, ой то казав пан Каневський ще жалібніш грати. Чуб. V. 428. 2) Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Щоби вас Бог не опускав. Чуб. I. 89.
Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.