Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептуня

Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУНЯ"
Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
Гамірний, -а, -е. Шумный. Желех.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня. Желех.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.