Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шеретувати

Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує. Шевч. 540.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕРЕТУВАТИ"
Куя, куї́, м. Понура; брюзга, старый ворчунъ. Вх. Зн. 31.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок. МУЕ. III. 45.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕРЕТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.