Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала.
Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. №71. Міркує той, хто нужду знає. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду.
2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Прогайльовина, -ни, ж. = прогальовина.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Cм. хвалда.
