Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи.
Постріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним пострілом сорок сім качок убив. За їдним пострілом убив дві качки.
Поступок, -пку, м. Процентъ, надбавка сверхъ обычной цѣны. Він дав мені восьмигривеника поступку. Він хоч і жид, а не бере собі поступку.
2) Уступка.
3) Поступокъ, поведеніе. Ум. по́ступонько.
Рабівський, -а, -е. = рабський.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Торопало, -ла, об.
1) = торо́па.
2) Болтунъ, говорунъ.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.).
