Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шепотинниця

Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТИННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТИННИЦЯ"
Гірняк, -ка, м. Горецъ. Левч. 28.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Лопу́х, -ха́, м. Раст. репейникъ, Arctium lappa. лови рибу, де лопух є. Ном. № 5897. Дметься, як жаба на лопуху. Ном. № 2500. Ум. лопушо́к.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Перебути, -ся. Cм. перебувати, -ся.
Подрібниця, -ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваш лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПОТИННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.