Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита?
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Затуркотів барабан.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Повиплачувати, -чую, -єш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усе вже повиплачував, що винен був.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.
