Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный.
2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива.
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Быстро, сразу.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Спогудити, -джу, -диш, гл. = огудити.
Станути, -ну, -неш, гл.
1) = стати.
2) Истаять. Станула як віск.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
