Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Де-и́нде, нар. 1) Кой-гдѣ. Зімою були великі сніги, так де-инде закидало, що аршинів у три було. 2) Куда нибудь въ другое мѣсто; гдѣ нибудь. Іди, ринде, де-инде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть. Іди ти, мати, де-инде пробувати, хліба-соли спокійно вживати. Давно се діялось... і не де-инде, а у нашій таки землі.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. б) Serratula coronata L. в) Statice tatarica L. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ.
Обходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Стеряти, -ряю, -єш, гл.
1) Издержать, утратить. Багато я стеряла на базарі, — накупила всячини. Коли емірати, то емірати, то все треба день стеряти.
2) — дитину. Имѣть выкидышъ. Відколи я стеряла дитину, мені все гірше та гірше.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл.
1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Удав, що спить.
2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Удає з себе пана.
3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Яких буханців, книшів було вдам.
