Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Видавити Cм. видавлювати.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Облиш уже, не займай його. Мене облишила любая дівчина.
Перило, -ла, с. Перегородка.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
