Жо́втий, -а, -е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Жовтиє воски Богу на свічку. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Висока малодиця в жовтім очіпку. жовта акація. Раст. Caragana arborescens L. жовтий буркун. Раст. Melilotus officinalis Lam. жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. жо́вта лобод́а. Раст. Atriplex gortensis L. жовтий хробуст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. Ум. жовте́нький, жовте́сенький.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Перестріти Cм. перестрівати.
Підвівати, -ваю, -єш, сов. в. підвіяти, -вію, -єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. підвіяти кого. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть.
2) Сердитый, раздражительный.
Сова, -ви, ж.
1) Сова. Ні сич, ні сова.
2) — кі́тча. Филинъ. Ум. со́вонька, со́вочка.
Страмина, -ни, ж. Передвижная лѣстница = драбина.
