Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни).
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Піди, хай піп дасть засвідчення.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Оговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого.
Припостити Cм. припощувати.
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Разѣваться, разинуться.
2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора.
Цехмистриха, -хи, ж.
1) Жена цехмейстера.
2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння.
