Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сукуватий

Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКУВАТИЙ"
Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога. Камен. у.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Підвишень, -шня, м. Родъ гриба, Agaricus prunulus. ЗЮЗО. І. 110.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Розлити, -ся. Cм. розливати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.