Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугач

Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Вулік, -ка, м. = вулій.
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Лейта́рь, -ря́, м. Рейтаръ. Скоро лейтарі до його прибували, листи подавали. АД. II. 123.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати. Волчан. у.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.