Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кугач

Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГАЧ"
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Булькатий, -а, -е. = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса. Мир. Пов. II. 60.
Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Вейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.