Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Завинив я йому тридцять карбованців. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила?
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. Та купили крокосу дівочкам у косу.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ.
Неправість, -вости, ж.
1) Несправедливость.
2) Неправосудіе, беззаконіе.
Перешепт, -ту, м. Перешептываніе. Перешепти ночні із ницаками злими.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака).
