Видельце, -ця, с. = виделка. Также и во мн. ч.: видельця. Той. тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. 3) Школьникъ, бурсакъ. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. 5) Насѣкомое = бомок.
Злести́ти, -щу, -стиш, гл. — кого́. Подольститься къ кому, обойти кого лестью. Ти хочеш мене злестити, а потому одурити.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Журба мене круше. Не сушіте, не крушіте моєї молодости.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати.
Мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Набльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. наблюва́ти, -блюю́, -є́ш, гл. Наблевывать, наблевать.
Непокладний, -а́, -е Громоздкій.
Умаювати, умаюю, -єш, сов. в. умаїти, умаю, -їш, гл. Убирать, убрать зеленью, цвѣтами. Мою душу, мов до шлюбу дівчину, вмаїли.
Урядувати, -дую, -єш, гл.
1) Отправлять службу.
2) Управлять (о правительствѣ).