Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суреля

Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРЕЛЯ"
Вт... Cм. ут....
В'яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. в'язок.
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. Н. Вол. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Кенді Cм. кендя.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки. Ном. № 12603.
Просіка, -ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.
Страшен, -шна, -не = страшний. Ном. № 1477.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.