Вивідка, -ки, ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка.
Жи́ляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. и
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Позамурзуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки!
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Прикрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. у стріть води. Противъ теченія.
