Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.
Вісімнадцятка, -ки, ж.
1) Полотно въ восемнадцать пасомъ.
2) Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 18 ячей и въ длину, и въ ширину.
Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Якого ти мені, тату, гостинця купив? 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Аж тут два люде гостинцем їдуть. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий.
Дарна́ неді́ля. ѳомино воскресенье.
За́білка, -ки, ж. = забіл.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю.
2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Сікатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сікнутися, -кнуся, -нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Сікався, сікався, щоб просунутись. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип.
