Бахати, -хаю, -єш, гл. = бабахати.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно.
Відклонити, -ся. Cм. відклоняти, -ся.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. 2) Въ загадкѣ: свинья.
Розвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвити, -зів'ю, -єш, гл.
1) Развивать, развить.
2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами.
3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери.
4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
Чорнісінько нар. Чернехонько.
