Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Нестула, -ли, об. Неумѣлый человѣкъ, неспособный къ самому простому дѣлу, а также и къ разговору.
Рогачка, -ки, ж.
1) Рогатая овца.
2) = рогатівка. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки.
3) Раст. Sisymbrium pannonicum.
4) Насѣк. уховертка.
5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова.
