Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаєвий

Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЄВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЄВИЙ"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Бурливий, -а, -е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито. 2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних. Харьк. г.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий. Желех.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЄВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.