Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Залепета́тися, -чу́ся, -чешся, гл. = залепетати. Тільки губонька залепечеться... твоє горе настане (о неговорящемъ еще ребенкѣ).
Коралевий, -а, -е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Породілля, породіля, -лі, ж. Родильница. Несе подарунок породіллі.
Стальце, -ця, с. = сталець.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
Трепота, -ти, ж. = трепета.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь.
