Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Завля́ги, -ля́г, ж. мн. Время наступленія сна. До завляг ще далеко. У добрі завляги (дуже пізно) приїхав.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. Наша слава невміруща.
Отаманство, -ва, с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло.
Преподобний, -а, -е. 1) Преподобный, праведный, святой. Не зовіте преподобним лютого Нерона.
2) Красивый, прекрасный. Преподобна дівчина.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Ближча сорочка, неже хвартух. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок.
