Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. везти москаля. Врать.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате.
Ростинатися, -на́юся, -єшся, гл. Раздаваться, разноситься (о звукѣ).
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл.
1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. Се зілля кожде вживає. Не барзо дорогії напитки вживає. Хліба-соли не вживали. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа.
2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена?
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
