Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грущанка

Груща́нка, -ки, ж. (Выговаривается также и грущинка). Родъ кушанья, свареннаго изъ растертыхъ грушъ. Грущинку варять з грушок, котрі перетирають через сито. МУЕ. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩАНКА"
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то. Канев. у.
Наплести́ Cм. наплітати.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали. Г. Барв. 351.
Прикроплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прикропи́тися, -плюся, -пишся, гл. Быть побрызганнымъ сверху.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.