Багати, бажу, -жиш, гл. = бажати.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома.
Масла́к, -ка, м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Ум. маслачо́к.
Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала.
Хибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться. Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся. Хибнувсь віз.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо.
