Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Відвідціль нар. = відціль. Десь ти й доріженьки відвідціль не знаєш.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона.
Приснопити, -плю́, -пиш, гл. Прибить, пришибить. Поли не кулаком, то словом приснопить.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
Таланливо нар. Счастливо.
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого.
Цуцак, -ка, м. = цуцик. Жінка хотіла підманити чоловіка: замісто поросяти та спекла йому цуценя. От, поставила на стіл. Той подививсь та й каже: «Сказав би — куві, так ноги криві; сказав би — куд-кудак, так ноги не так: мабуть бісів цуцак».
