Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. 2) Простыя сани, дровни.
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква?
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. 2) Сюда. Я аж тут залетів. 3) Вотъ. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Що ви зволите тутеньки робити? Мов зроду тутечка жили.
