Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкотати

Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКОТАТИ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Вистроїти, -ся. Cм. вистроювати, -ся.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали. Чуб. V. 1051.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Пояс, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. Ум. поясок, поясочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.