Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гряда

Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Ном. №№ 10957, 6420. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чуб. V. 901. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. Браун. 51. О. 1862. V. Кух. 99. КС. 1873. І. 57. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. О. 1862. II. 63. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. Вх. Пч. II. 25. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю. Фр. Пp. 189. МУЕ. ІІІ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЯДА"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. соломинка.  
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЯДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.