Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Бездоганність, -ности, ж. Безупречность.
Боріг, -рога, м. = оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги.
Згрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. згрома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать, сгресть, собирать, собрать. Він згромадив усі води у моря великі.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. 2) — очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
