Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкати

Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Нав'я́зти, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Повіяти, -вію, -єш, гл. Повѣять. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку. Чуб. V. 134. Повій, вітре холодненький, з глибокого яру. Мет. 84.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.