Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкати

Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Коритечко, -ка, с. Ум. отъ кори́то.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється. Чуб. V. 68.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Цвітчастий, -а, -е. и пр = квітчастий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.