Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкати

Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАТИ"
Глембеї, -бей, ж. мн. Мѣсячное очищеніе женщины. Желех. Вх. Зн. 10.
Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Обійми, -мів, с. мн. Объятія. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитину. МВ. ІІ. 178.
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.