Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность.
Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris.
Чмут, -та, м. Проказникъ, затѣйникъ, забавникъ, мастеръ на выдумки, выдумщикъ. Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, так він зараз.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный.
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.
