Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. І сів же на жежелі.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Зараненько витопила піч та й пішла в поле.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. На тім'ї начесав аж струп.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Туга 2, -ги, ж. Радуга.
