Багніт, -ту, м. Штыкъ.
Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Вибанітувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибанітував на всі боки.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Ме́жень и межінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. побереж. Въ
На́рти, -тів, м. мн. Костяные коньки изъ реберъ животныхъ.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Старенна старість — глубокая старость.
