Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх.
Обгуджувати, -джую, -єш, сов. в. обгу́дити, -джу, -диш, гл. Оговаривать, оговорить, очернить.
Потрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл.
1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині і не дуже вимолочує зерно. Його в ступі не потрапиш. Я не потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю, яку ви знаєте.
2) Улучить время, выбрать время. Ну й ми потрапили орати — саме в дощ.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд.
