Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість?
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. . 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. 11) — присади. Прививать прищепы. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ.
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Прилизываться, прилизаться языкомъ.
2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
