Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Кудрявець, -вця, м. Названіе нѣсколькихъ растеній: Sisymbrium Sophia (, Chenopodium Botrys Pyrethrum millefoliatum Willd , Panacetum vulgare На тім кудрявці сив сокіл сидить.
Оглобля, -лі, ж. = голобля.
Переселянин, -на, м. = переселець.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
