Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. День закінчився весільним бенкетом.
Затума́нювати, -нюю, -єш, сов. в. затума́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. 2) Обмануть, обморочить.
Недостача, -чи, ж.
1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Давай більше грошей, щоб не було недостачі.
2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Склонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. склони́тися, -нюся, -нишся, гл. Склоняться, склониться, наклоняться, наклониться, кланяться, поклониться. Ввічливо склонившися до гостей, він одійшов од хазяйки. Зося склонилась до всіх.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
