Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первовік

Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВОВІК"
Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ. Вх. Лем. 407.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Перекупство, -ва, с. Продажность. Перекупство ледаче. К. Бай. 24.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. Грин. III. 429.
Шкільник, -ка, м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВОВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.