Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.

Біс, біса, м. 1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бѣл.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе. 8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) біса з'їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) біса вхопити. Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе. 13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. бісик. Ув. бісяка.

Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ. Левч.

М'ятли́ця, -ці, ж. Раст. = метлиця. ЗЮЗО. І. 110.

Опуст, -ту, м. Шлюзы. Драг. 5. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан. Драг. 47.

Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.

Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.

Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.

Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.

Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.