Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мститися

Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. Н. Вол. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МСТИТИСЯ"
Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Показ, -зу, м. 1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.